Висвітлено життя і творчість видатного письменника XX ст., класика єврейської літератури Ш.Й. Агнона (1888 - 1970), який перших серед народжених в Україні та серед тих, хто писав івритом та ідишем, одержав Нобелівську премію у галузі літератури (1966). Наведено бібліографічні покажчики творів митця та матеріалів про нього. У дане видання включено описи документів українською, російською, англійською, німецькою, французькою та польською мовами, а також матеріалів з мережі Інтернет.

Освещены жизнь и творчество выдающегося писателя XX ст., классика еврейской литературы Ш.Й. Агнона (1888 - 1970), который первый среди рожденных в Украине и среди тех, кто писал ивритом и идишем, получил Нобелевскую премию в отрасли литературы (1966). Приведены библиографические указатели произведений писателя и материалов о нем. В данное издание включены описания документов на украинском, русском, английском, немецком, французском и польском языках, а также материалов из сети Интернет.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано межі розповсюдження, породний склад і стан лісів Галичини від початку четвертинного періоду до Другої світової війни. Проаналізовано нормативно-правову базу управління лісовим господарством в часи Австро-Угорщини та Польської Республіки. Наведено результати аналітичних студій з різних аспектів системного ведення лісового господарства, охорони лісів, технології розробки лісосік і лісосплаву, основних видів лісокористування, насамперед, тартачного виробництва, розвитку деревного промислу та ремесел. Висвітлено організаційно-теоретичні та нормативно-правові засади організації й управління мисливського та рибальського господарства, організаційні та духовні аспекти розвою громадських мисливських організацій. Подано відомості про друковані органи мисливців і рибалок Галичини.

Наведено відомості про сучасне поширення серни у Східних Карпатах (СК), чисельність популяцій виду, обсяги добування у мисливських угіддях європейських країн. Висвітлено біоекологічні особливості серни, умови її існування в Карпатах (клімат, рослинність), визначено чинники впливу на життєдіяльність, перспективи реакліматизації. Проведено класифікацію та бонітування угідь високогір'я СК, розрахунок оптимальної чисельності виду серни. Обгрунтовано доцільність та підібрані території для рекліматизації серни.

Досліджено державне регулювання мисливства у Галичині кінця ХІХ - початку ХХ ст. Увагу акцентовано на принципах державного регулювання організації та ведення мисливства у Галичині, боротьбі з браконьєрством, організації діяльності мисливської охорони, видачі мисливських білетів, відшкодування збитків, завданих мисливськими тваринами сільському господарству. Проаналізовано залежність державного регулювання мисливством від суспільно-політичних устроїв держави та режимів правління. Запропоновано бачення розвитку ведення мисливського господарства на сучасному рівні реформування державного регулювання мисливського господарства.

Проаналізовано розвиток мисливства та рибальства у Кракові та Краківському повіті з середини ХІХ і до початку ХХ ст. Досліджено діяльність громадських мисливських організацій Галичини та Краківського товариства мисливців "Вісла", зокрема діяльність на території Кракова Галицького та Малопольського мисливських товариств, Краєвого рибальського товариства, його керівника - уродженця Прикарпаття М. Новицького. Висвітлено гуманітарні, економічні, організаційні аспекти діяльності товариств та проаналізовано економічну ефективність ведення мисливства та рибальства мисливської діяльності. Проведено аналіз історичних джерел, які висвітлювали галузь мисливства та рибальства. Розглянуто методологічні підходи у правозастосуванні органів державної влади на воєводському та повітовому рівні.

Досліджено державне регулювання мисливства у Галичині кінця XIX - початку XX ст. Акцентовано увагу на принципах державного регулювання організації та ведення мисливства у Галичині, боротьби з браконьєрством, організації діяльності мисливської охорони, видачі мисливських білетів, відшкодування збитків, завданих мисливськими тваринами сільському господарству. Проаналізовано залежність державного регулювання мисливством від суспільно-політичних устроїв держави та режимів правління. З урахуванням теоретичних розробок і позитивного досвіду ведення мисливства у Галичині запропоновано власне бачення розвитку ведення мисливського господарства на сучасному рівні реформування державного регулювання зазначеної галузі господарства.

Проаналізовано розвиток мисливства та рибальства у Станиславівському повіті з середини XIX ст. Досліджено діяльність громадських мисливських організацій Галичини, зокрема Станиславівського мисливського товариства, мисливських товариств "Кнея", "Ватра", філії Краєвого рибальського товариства, Станиславівську філію "Польської ліги приятелів тварин". Висвітлено гуманітарні, економічні, організаційні аспекти діяльності товариства. Розглянуто історичні джерела, які висвітлюють галузь мисливства та рибальства. Розглянуто також методологічні підходи у правозастосуванні органів державної влади на воєводському та повітовому рівнях. Здійснено компаративний аналіз економічної ефективності ведення мисливства та рибальства на сучасному етапі в Україні. Розглянуто гуманітарні аспекти мисливської діяльності.

Проаналізовано розвиток мисливства у Долинському районі з середини XIX ст. Досліджено діяльність громадських мисливських організацій Галичини, зокрема Лисовицького мисливського товариства. Вивчено гуманітарні, економічні, організаційні аспекти діяльності товариства. Розглянуто економічні аспекти мисливства у Долинському повіті, проведено їх порівняльний аналіз із сучасним веденням мисливського господарства.

Приділено увагу дослідженню друкованих джерел, в яких висвітлено економічні, соціальні, політичні та гуманітарні аспекти розвитку рибальства Галичини XVI - початку XX ст. Зібрано джерельну базу щодо аналітики про роль громадських рибальських, лісових та мисливських організацій у становленні галузевих періодичних виданнь ("Окульник", "Сильван", "Ловець", "Ловець Польський", "Опікун тварин", "Місячник", "Рибальський огляд", "Рибальські відомості", "Вудкарські відомості", "Ілюстрований тижневик "Спорт", написанні книг та підручників з організації рибальства. Виокремлено праці, присвячені діяльності Краківського крайового рибальського товариства та його керівника - уродженця Прикарпаття Максиміліана Новицького. Проаналізовано розгляд питань рибальства у "Народній газеті", "Промисловій газеті", "Австрійській лісовій газеті", "Газеті Львівській", "Слові Польському", енциклопедіях, Шематизмах, географічних та мовних словниках, кодексах та збірниках нормативно-правових актів Галицького сейму, стенографічних зведеннях Галицького сейму, Краківського магістрату, Другої Речі Посполитої, статистичних довідниках.

Проаналізовано розвиток, чисельність та добування пернатої дичини у Галичині - адміністративній одиниці Австро-Угорської імперії та Другої Речі Посполитої. Висвітлено світоглядні основи, які впливали на формування правових засад в частині права власності на дичину, способів та методів добування. Розглянуто особливості правового регулювання добування пернатої дичини в частині термінів полювання, торгівлі на внутрішньому ринку, експорту-імпорту та проведено порівняльний аналіз з іншими країнами Європи. Здійснено аналіз споживання пернатої дичини та її вартості. Висвітлено особливості організації полювань, роль громадських організацій в лобіюванні інтересів мисливства в частині організації полювання на пернату дичину, виставок, виданні друкованої продукції. Описано забобони, міфологію, космологію Галичини, пов'язану з пернатою дичиною.

Висвітлено напрями діяльності львівських мисливських та ремісничих товариств другої половини XIX - початку XX ст. в організації зброярської галузі у Львові в частині її виробництва, торгівлі та використання. Проаналізовано статут товариств, нормативно-правові акти Галичини та Австро-Угорської імперії, досліджено методи та форми впливу товариства на реалізацію статутних вимог. Розкрито економічні, соціальні та політичні чинники, які впливали на розвиток зброярської галузі. Розглянуто проблеми правового регулювання виробництва, торгівлі та набуття власності на мисливські види зброї. Охарактеризовано народну духовну культуру Галичини XIX - початку XX ст., що стосувалась вивчення мисливських вірувань на полюванні з використанням вогнепальної мисливської зброї.

Досліджено історичні аспекти використання вудки для вилову риби в частині законодавчого забезпечення та правозастосування місцевими органами влади Галичини та Другої Речі Посполитої. Висвітлено вплив звичаєвих норм на вилов риби вудкою. Описано рибальські забобони, прислів'я та повір'я. Проілюстровано захоплення Івана Франка любительським виловом риби під час його багаторічного перебування на відпочинку у Криворівні. На основі аналізу історичних джерел виявлено особливості розвитку галузі в окремих країнах, пов'язані з національною культурою, а також психологічні, емоційні, вікові, гендерні особливості, які вмотивовували до заняття цим видом спорту. Описано аргументацію позитивних і негативних сторін заняття спортивним рибальством. Виявлено особливості організації змагань з вилову риби вудкою, фахового поводження з рибальськими снастями серед шанувальників спортивного рибальства, виставок, що представляли досягнення рибальської галузі, рибальські трофеї, риболовні снасті. Проаналізовано літературні джерела щодо методів вилову, етнографії, гуманітарних аспектів. Проведено порівняльний аналіз розвитку галицького спортивного рибальства з іншими державами а саме: Німеччиною, Англією, скандинавськими країнами, США. На основі проведеного дослідження сформульовано висновки.

Ефективність галузі мисливського господарства тісно пов'язана з іншими галузями суспільного виробництва. Однією з найважливіших напрямів було й залишається виробництво знарядь, які забезпечують ефективне та гуманне добування дичини. Тому актуальним на цей час залишається історичний досвід організації виробництва, торгівлі та ремонту мисливської зброї Галичини кінця XIX - початку XX ст. В результаті опрацювання історичної фахової та публіцистичної літератури виявлено, що одним з найкращих прикладів ведення ефективного мисливського зброярського бізнесу досліджуваного періоду був львівський зброяр Альфред Дзіковський. Про успішність його справи свідчать чисельні похвальні грамоти та медалі. Встановлено, що для реклами Альфред Дзіковський користувався послугами спеціалізованої мисливської періодики - часопису "Ловець", "Господарський календар", "Календар Галичанин", "Мисливський та рибальський календар", газети "Огляд" та "Львівської газети". Крім зброї власного виготовлення фірма торгувала зброєю та амуніцією відомих зброярських фірм: "Лефоше" (Lefaucheux), "Ланкастер" (Lancaster), "Кольт", "Teschner", "Dreyseg". Крім зброї та амуніції торгували також й супровідними товарами - зброярським маслом, манками, спеціалізованими мисливськими торбами та іншими аксесуарами. Історичний досвід організації мисливського зброярства Альфреда Дзіковського є цінним для сучасних його послідовників з огляду на застосування його форм та методів організації бізнесу, а саме: реклами виробів через участь в тогочасних спеціалізованих виставках, рекламу у засобах масової інформації, через особливості організації сімейного бізнесу, організаційне реформування, використання торгової марки після смерті засновника.

Висвітлено юдейські приписи, що визначали споживання кошерного м'яса (КМ). Описано гуманітарні аспекти під час ритуального забою тварин і вплив органів державної влади на гуманний забій тварин, призначених на ритуальний забій. Висвітлено нормативно-правову базу, яка врегульовувала правила забою під час торгівлі КМ. Описано законодавчі акти, які регулювали ціни на кошерні продукти. Висвітлено ветеринарні аспекти за забою та торгівлі КМ. Проаналізовано практику правозастосування у виробництві та торгівлі КМ. Проведено аналіз цін на КМ та механізми їх регулювання під час воєнних конфліктів. Наведено фірми, які проводили торгівлю кошерною продукцією, та місця на ринках Львова, де була дозволена торгівля КМ. Висвітлено принципи організації забійних пунктів (різниць), які функціонували у Львові та Кракові. Описано методи фальсифікації кошерної харчової продукції, які застосовувались на території Галичини, та правозастосування влади щодо недопущення виробництва фальсифікату.

Проаналізовано розвиток мисливства у Львові, починаючи з середини XIX ст. Досліджено діяльність громадських мисливських організацій Львова, а саме: Галицького мисливського товариства, Малопольського мисливського товариства, Міського мисливського товариства у Львові, Львівського мисливського товариства ім. Святого Губерта, Львівського мисливського товариства "Тур", Міського товариства мисливців "Немрод" у Львові, Галицького товариства охорони тварин. Висвітлено гуманітарні, економічні, організаційні аспекти діяльності цих товариств. Розглянуто економічні аспекти організації мисливства у Львові, а саме: виставки мисливських трофеїв та мисливських собак, розвиток мисливської зброярської галузі, торгівлю продукцією мисливства, мисливський стрілецький спорт, оренду права полювання на землях Львівської гміни.

Проаналізовано економічні, соціальні, правові, екологічні аспекти використання мисливських і рибальських угідь у Галичині. Висвітлено практику правозастосування органами державної влади та місцевого самоврядування. Проведено порівняльний аналіз з європейськими країнами. Описано вплив оренди права полювання на організацію мисливських товариств. Висвітлено процес лобіювання громадськими організаціями та політичними партіями інтересів мисливських господарств. Описано особливості організації вольєрних мисливських господарств. Проілюстровано етнічну складову в організації мисливських і рибальських господарств.